Connect with us

Коррупция

З початку року Вища рада правосуддя звільнила 153 судді


Як передає Укрінформ, про це інформують у ВРП.

“Загалом із початку 2021 року за загальними обставинами звільнено 146 суддів: 144 – у зв’язку з поданням заяв про відставку, 2 – у зв’язку з поданням заяв про звільнення за власним бажанням”, — ідеться в повідомленні.

Водночас за особливими обставинами звільнено 7 суддів.

Також повідомляється, що на засіданні у вівторок, 14 вересня, ВРП вирішила звільнити у зв’язку з поданням заяв про відставку 17 суддів.

Зокрема, Валентину Божко – з посади судді Київського районного суду міста Харкова, Тетяну Стрельченко – з посади судді Новосанжарського районного суду Полтавської області, Володимира Куцана – з посади судді Буринського районного суду Сумської області, Наталію Денисенко – з посади судді Згурівського районного суду Київської області, Галину Земляну – з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду, Сергія Кравцова – з посади судді Веселівського районного суду Запорізької області, Наталю Купавську – з посади судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, Ларису Литвин – з посади судді Яготинського районного суду Київської області, Тамару Міщенко – з посади судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, Сергія Мороку – з посади судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, Валерія Пінчука – з посади судді господарського суду міста Києва, Віктора Попраса – з посади судді Київського районного суду міста Харкова, Світлану Пушкарьову – з посади судді Василівського районного суду Запорізької області, Людмилу Саранюк – з посади судді Ірпінського міського суду Київської області, Ірину Урупу – з посади судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, Світлану Яркіну – з посади судді Запорізького районного суду Запорізької області та Наталію Мазай – з посади судді Монастирищенського районного суду Черкаської області.

Як зазначають у ВРП, у п’яти із вказаних судів, а саме — Буринському районному суді Сумської області, Веселівському районному суді Запорізької області, Монастирищенському районному суді Черкаської області, Яготинському районному суді Київської області та Згурівському районному суді Київської області — залишається по одному судді, які мають повноваження здійснювати правосуддя.

Як повідомлялося, станом на 8 вересня 2021 року фактична кількість суддів у судах України становила 5 273 при визначеній кількості 7 304. Повноваження щодо здійснення правосуддя мають 4 899 суддів. Вакантними залишаються 2 031 суддівська посада.





Источник

Continue Reading
Click to comment

Leave a Reply

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Коррупция

Польща засудила проведення РФ «виборів» в окупованому Криму та ОРДЛО


Про це йдеться в офіційній заяві польського зовнішньополітичного відомства, передає кореспондент Укрінформу.

«МЗС вважає незаконним проведення російських «виборів» на території окупованого Російською Федерацією Кримського півострова. Міністерство також засуджує масову роздачу російських паспортів громадянам України й організацію електронного голосування на території Донбасу»,- йдеться в повідомленні МЗС Польщі.

У заяві Польща також висловила розчарування недопущенням спостерігачів ОБСЄ до виборів, що суперечить демократичним цінностям і нормам, які діють в рамках ОБСЄ, ООН та Ради Європи.

МЗС Польщі також звернуло увагу на недопущення опозиційних кандидатів до виборів і ускладнення доступу до незалежної інформації.

«Ця ситуація може викликати сумніви щодо легітимності нових депутатів»,- йдеться в заяві польського зовнішньополітичного відомства.

Як повідомляв Укрінформ, у період 17-19 вересня відбулося голосування на виборах до Держдуми РФ. 15 вересня Європарламент ухвалив резолюцію, яка закликає ЄС до готовності не визнати парламент Росії та розглянути можливість виключення Росії з ПАРЄ, якщо парламентські вибори в Росії у 2021 році будуть визнані сфальсифікованими й такими, що порушують демократичні принципи й міжнародне право.

МЗС України 17 вересня висловило рішучий протест та засудило протиправну організацію і проведення Росією виборів на тимчасово окупованій території Криму. Крім того, Україна засудила примусове залучення до голосування українських громадян, яким були незаконно роздані паспорти РФ на тимчасово окупованих територіях в Донецькій та Луганській областях.





Источник

Continue Reading

Коррупция

Три роки тюрми для українця за участь у протестах в Білорусі: Київ назвав вирок протиправним


Відповідну заяву оприлюднено на сайті МЗС, передає Укрінформ.

Як зазначається, 20 вересня суд Заводського району Мінська засудив Ференця до 3 років позбавлення волі за нібито участь у діях, які грубо порушують громадський порядок, та умисне пошкодження майна. Водночас сім місяців, які він провів у білоруському СІЗО, не були зараховані у загальний строк.

Українські дипломати наголошують, що у суді достовірних доказів провини Ференця наведено не було. Він сам провини не визнає та через адвоката планує подавати апеляцію. Білоруський правозахисний центр “Вясна” визнав українця політв’язнем.

“Вважаємо справу Михайла Ференця політично мотивованою, а вирок несправедливим та протиправним. Бездоказове звинувачення та неправове засудження громадянина України є черговими проявами антиукраїнських дій Мінська”, — заявили в МЗС.

Зовнішньополітичне відомство вимагає негайно звільнити Ференця та заявляє, що Україна захищатиме його інтереси всіма доступними засобами.

“Справа Михайла Ференця — це черговий приклад білоруського «правосуддя», внаслідок якого за ґратами опинились десятки та сотні місцевих журналістів і правозахисників, громадських активістів, програмістів, студентів та пересічних громадян Білорусі… Вкотре закликаємо владу в Білорусі припинити репресії проти громадян, повернутися на шлях демократичного розвитку країни, звільнити усіх політичних в’язнів та розпочати інклюзивний діалог із залученням усіх верств білоруського суспільства”, — йдеться у заяві.

При цьому наголошується, що Україна послідовно підтримує незалежність і суверенітет Білорусі, а також прагнення білоруського народу жити у вільній, демократичній, європейській державі, в якій голос кожного громадянина враховується.

За даними правозахисного центру «Вясна», 33-річний уродженець Донецька Михайло Ференець мешкає у Білорусі 9 років. Його затримали 16 вересня 2020 року та обвинуватили в участі у трьох маршах, а також в організації шляхом адміністрування Телеграм-каналу «Смелые люди» нанесення протестних написів і зображень, вивішування червоно-біло-червоних стрічок у дворах Фрунзенського району Мінська.

На суді Ференець заявив про психологічне та фізичне насильство, яке застосовували до нього білоруські силовики.





Источник

Continue Reading

Коррупция

НАБУ теребит Зонтова судьи Вовка за недостоверное декларирование


Брат одиозного законника стал первым подозреваемым по соответствующей статье Уголовного Кодекса.

Брату голове Окружного админсуда Киева Павлу Вовка (на фото)Юрий Зонтову вручили подозрение во внесении недостоверных сведений в декларации. Это первое подозрение в недостоверном декларировании после восстановления ответственности по указанной статье. Об этом пишет «Украинская правда» со ссылкой на сообщение НАБУ и собственные информированные источники в правоохранительных органах.

Так, Зонтов который в прошлом сотрудник Службы внешней разведки, а также по совместительству адвокат, по версии следствия, является фактическим владельцем квартиры, где нашли большие объемы налички. Речь идет о деле о взятке в 100 тысяч долларов для двух адвокатов, которые обещали решить вопрос в судебном иске через скандального голову ОАСК Павла Вовка.

В этом деле Зонтов уже получил подозрение. Речь идет о подстрекательстве на предоставление неправомерной выгоды судьям ОАСК.

Во время разоблачения «на горячем» по месту выявления взятки нашли еще антиквариат, документы на имя председателя ОАСК и его близкого родственника. Там же изъяли более 3,7 миллионов долларов, 840 тысяч евро, 20 тысяч фунтов, 230 тысяч грн и 100 шекелей (всего более 135 млн грн).

Новое же подозрение связано с делом о взятке, поскольку помещение в котором передавали средства, по версии правоохранителей, принадлежит именно брату главы ОАСК, как и средства, которые там обнаружили. Однако эти сведения не указаны в его декларации 2020 года.

В НАБУ добавили, что сообщить о подозрении в недекларировании состояния стало возможным после восстановления ответственности за недекларирование.

Предыдущие дела из-за решения КСУ были закрыты. Это первое подозрение, сообщенное НАБУ и САП по ст.366-2 УК Украины.

Напомним, что 6 апреля антикоррупционные органы уличили в получении $100 тысяч взятки двух адвокатов, которые обещали решить вопрос в судебном иске через главу ОАСК Павла Вовка.

Как стало известно, один из адвокатов – брат Вовка Юрий Зонтов. Он является сотрудником Службы внешней разведки (на время досудебного расследования отстранен от должности).

9 апреля суд отправил Юрия Зонтова– под стражу до 4 июня с альтернативой залога – 35 млн 185 тысяч гривен, а позже суд арестовал с возможностью внесения 2,95 миллиона гривен залога его сообщника – адвоката Юрия Донца.

За Донца в тот же день внесли 2,95 миллиона гривен залога.

ВАКС арестовал недвижимость и автомобиль Зонтова, а также имущество, изъятое во время обыска помещения.

Чтобы не пропустить самое важное, подписывайтесь на наш Telegram-канал.





Источник

Continue Reading

Новости в тренде